Сьогодні: Всесвітній день пошти і ще 2

Як годиться Кожна нагода – від задуму до святкового столу
Новини

Чому Рада церков просить Папу Римського про допомогу для Олешок

Кардинал у червоній мантії та православний архієрей за столом підписують документ

В окупованих Олешках на Херсонщині понад шість тисяч людей опинилися в повній гуманітарній блокаді без їжі та води. Українські релігійні діячі закликають світових лідерів негайно втрутитися та організувати евакуацію цивільних.

Що відбувається в місті

Останні поставки продовольства до міста надходили ще наприкінці травня. Російські військові категорично забороняють місцевим жителям виїжджати на підконтрольну Україні територію, тому люди виживають без медикаментів, електроенергії та газопостачання під постійною загрозою обстрілів.

У населеному пункті залишається близько 200 дітей, які щодня ризикують життям. Представники духовенства наголошують, що місто фактично зруйноване, а критична інфраструктура не функціонує. Щоб запобігти масовим смертям, релігійні діячі офіційно звернулися до Папи Римського Лева XIV та низки міжнародних організацій, просячи ООН та Червоний Хрест натиснути на окупантів і розблокувати гуманітарні коридори.

Місто Олешки перебуває в гуманітарній блокаді і знаходиться на грані гуманітарної катастрофи, – йдеться у спільній заяві.

У 2023 році Олешки вже пережили масштабне затоплення після того, як російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС. Нещодавно українські морські піхотинці опублікували відео з міста, яке загарбники перетворили на суцільну руїну.

Зірвана евакуація та мінні поля

Українська влада вже намагалася врятувати цивільних, але окупанти зірвали всі домовленості. Росіяни заблокували виїзд навіть після того, як Сили оборони забезпечили режим тиші.

За словами омбудсмана Дмитра Лубінця, через таку безвихідь місцеві жителі наважуються самостійно йти через заміновані поля, щоб вирватися з окупації.

Святослав Крамар

Розбирає народні звичаї, прикмети й церковний календар як шари одного дня: родинний обряд, сезонне дійство, постове правило й храмову нагоду. Відділяє стійкий звичай місцевості від пізнішого міського переказу, а церковну дату — від народної назви того самого дня. Джерелами служать етнографічні описи, церковні типікони й календарі юрисдикцій, записи обряду та пояснення, які дає настоятель чи знавець локальної традиції; одне джерело без підтвердження в текст не заходить. З головною редакторкою узгоджує, яку назву винести в картку, коли народний і церковний ряд розходяться; колег із практичних рубрик попереджає про піст, поминальний характер дня чи заборону на певні дії. Обряд описує лише після того, як зіставив незалежні свідчення і викреслив деталі, які тримаються на єдиному переказі.

Читайте також

Написати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *