Які стрічки нульових знову зібрати родину біля екрана
«Нульові подарували нам дивну, але прекрасну епоху: телефони ще не займали половини життя, спецефекти вже дозволяли оживити динозавра, а сімейне кіно справді можна було дивитися разом», — так описано той час у добірці п’яти фільмів 2000-х. У списку — шпигуни-школярі, обмін тілами, ожилі експонати й Джонні Депп із зачіскою, яку важко пояснити навіть через 20 років.
«Діти шпигунів» 2001 року на IMDb має оцінку 5,7. Кармен і Джуні дізнаються, що мама й тато — колишні секретні агенти; коли батьків викрадають, діти беруть гаджети й рятують світ. На Rotten Tomatoes стрічка має 92%: оглядачі хвалили шалений темп, фантазію Роберта Родрігеса й те, що пригоди цікаві не лише дітям.
«Шалена п’ятниця» 2003-го — 6,4 на IMDb і 88% на Rotten Tomatoes. Мама Тесс і донька Анна не можуть домовитися ні про що, а тоді прокидаються в тілах одна одної. Особливо багато похвали отримали Джеймі Лі Кертіс і Ліндсі Логан: критики відзначали їхню хімію, гумор і несподівано теплу історію про стосунки матері й доньки.
«Чарлі і шоколадна фабрика» 2005 року має 6,7 на IMDb і 83% на Rotten Tomatoes. Бідний Чарлі знаходить золотий квиток і потрапляє на фабрику Віллі Вонки: шоколадні річки, умпа-лумпи й діти, які один за одним отримують наочні уроки поведінки. Оглядачам сподобались візуальний світ, темніший гумор і те, що версія Тіма Бертона багато в чому ближча до книги Роальда Дала.
«Ніч у музеї» 2006-го — 6,5 на IMDb і лише 43% на Rotten Tomatoes. Ларрі стає нічним охоронцем і з’ясовує, що експонати оживають: скелет тиранозавра хоче гратися, ковбої сваряться з римлянами, а Теодор Рузвельт у виконанні Робіна Вільямса намагається контролювати цей цирк. Частина оглядачів називала фільм занадто шумним і залежним від спецефектів, хоча визнавала, що як сімейна пригода він виконує свою роботу; глядачі, судячи з популярності франшизи, критиків не надто послухали.
«Зачарована» 2007 року має 7,1 на IMDb і 93% на Rotten Tomatoes. Принцеса Жизель випадає з мультяшного королівства в реальний Нью-Йорк, де люди не співають хором, а «жили довго і щасливо» потребує більше роботи. Критики оцінили, як Disney сміється зі своїх казкових штампів і водночас ними захоплюється; окремо хвалили Емі Адамс, гумор і поєднання анімації з реальним світом.
