Командир «Ахіллеса» описав, як за рік розширилась зона небезпеки
Близько року тому зона небезпеки на фронті вимірювалась 15–20 кілометрами. Зараз ця відстань сягає 30 кілометрів, а на окремих ділянках, де діють спеціалізовані підрозділи противника, — до 35 кілометрів. Про це розповів командир 429-ї бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко.
Він звернув увагу, що поле бою стає прозорішим через розвиток безпілотних систем, засобів зв’язку та спостереження. Те, що ще рік тому здавалося відносно безпечним тилом, сьогодні може перебувати під постійним спостереженням і ураженням.
Чому небезпека відсунулась далі від лінії зіткнення
Причина — передусім у розвитку технологій. Дрони можуть працювати на більшій відстані, вдосконалюється зв’язок, збільшуються можливості батарей. У результаті будь-яке переміщення людей і техніки стає небезпечнішим.
Ця зміна створює проблему забезпечення підрозділів на передньому краї: наземна логістика дедалі більше перебуває під контролем безпілотників. Федоренко навів думку командира корпусу «Хартія», що війна майбутнього розгортатиметься не стільки в небі, скільки під землею. Сам він вважає цей прогноз важливим для розуміння наступного етапу бойових дій.
Українському війську, за його словами, доведеться вчитися прокладати під землею маршрути і, де це можливо, будувати тунелі. Вони мають дозволити забезпечувати підрозділи на лінії бойового зіткнення й водночас максимально використовувати артилерію, дрони та інші засоби ураження. Противник також рухається у цьому напрямку. Що більше роботизується поле бою і що швидше розвиваються технології, то небезпечнішим стає перебування людини безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Як раніше змінювали правила війни дрони
Безпілотні системи спочатку сприймали далеко не всі. Федоренко розповів, що частина полковників та генералів, яких він називає «старовірами», не вірила, що вони зможуть відігравати настільки важливу роль. Традиційні танки та артилерія здавалися їм основою, яку нові технології не здатні змінити.
Однак ініціатива розвитку безпілотних систем фактично пішла знизу – від українських військових. А ефективність нового виду озброєння почала підтверджуватися результатами та статистикою
Наступним кроком стало політичне рішення створити окремий рід військ — Сили безпілотних систем. Федоренко наголосив, що політична воля президента Володимира Зеленського дозволила запустити цей процес попри спротив тих, хто не бачив, як змінюватиметься війна. Технологічна трансформація не завершилася появою FPV-дронів чи створенням Сил безпілотних систем.
Все, що рухається на поверхні, стає потенційною ціллю. Чим далі бачать і дістають безпілотні системи, тим складніше непомітно доставити боєприпаси, провести ротацію чи перемістити техніку.
Саме тому підземна логістика та подальша роботизація можуть стати наступним етапом розвитку війни
Федоренко наголошує: війни не потрібно боятися — потрібно вчитися, готуватися і сміливо змінювати тактику та підходи. «Українська армія вже довела, що здатна на таку трансформацію на прикладі безпілотних систем. Тепер перед нею постає наступний виклик: адаптуватися до фронту, який стає дедалі ширшим, прозорішим і небезпечнішим для людини», — наголосив офіцер. Дедалі більше значення матиме те, хто швидше навчиться діяти там, куди дронам значно складніше дістатися, — під землею.
