Сьогодні: Всесвітній день бавовни — свято встановлене 30 серпня 2021 року резолюцією Генасамблеї ООН A/RES/75/318 і ще 8

Як годиться Кожна нагода – від задуму до святкового столу
Новини

Навіщо в Рудуні звели 148-метрову вежу-батарею?

Недобудована висока вежа з кранами на тлі вітрогенераторів і сонячних панелей

Для мережі це спосіб зберегти надлишки відновлюваної енергії й вирівняти навантаження. У китайському місті Рудун завершили будівництво першої у світі комерційної гравітаційної батареї. Зовні споруда схожа на 50-поверховий хмарочос і сягає 148 метрів.

Як працює вежа біля Жовтого моря

Систему підключили до китайської електромережі поблизу узбережжя Жовтого моря в Рудуні, повідомляє джерело. Проєкт розробила Energy Vault разом з Atlas Renewable Energy і China Tianying Inc. Об’єкт уже пройшов технічні випробування й чекає фінальних регуляторних дозволів на повноцінний запуск.

Установка не створює нову енергію, а запасає її за рахунок висоти. Коли сонячні батареї або вітрогенератори дають більше струму, ніж потрібно, електродвигуни піднімають масивні блоки всередині вежі. Енергія тоді зберігається як потенційна висота.

Коли попит зростає, автоматика опускає блоки. Під час спуску вони обертають генератори й повертають струм у мережу Державної мережевої корпорації Китаю.

Потужність, матеріали й строк служби

За даними Energy Vault, потужність становить 25 мегаватів, ємність зберігання — 100 мегават-годин. На максимумі система може працювати близько 4 годин поспіль. У технічних документах China Tianying вказано 26 мегаватів.

Ефективність повного циклу перевищує 80%. На відміну від гідроакумулюючих станцій, вежа не потребує двох великих водойм, великих обсягів води чи природного перепаду висот.

Блоки роблять із будівельного сміття або перероблених лопатей відпрацьованих вітрогенераторів. Тверді блоки не втрачають заряд із часом, як хімічні батареї. Розрахунковий термін служби установки — 35 років. Зношуються лише троси, двигуни, рейки та підшипники, які регулярно обслуговують фахівці.

Денис Рисюк

Веде державну, професійну та міжнародну лінійку дат: від офіційних неробочих днів до галузевих нагод і днів, закріплених резолюціями міжнародних організацій. Для кожного запису з'ясовує правову або інституційну підставу, точну офіційну назву й те, чи день має український статус, чи лише згадується у світовому календарі. Користується текстами указів, рішеннями відомств, документами ООН та профільних організацій, а також роз'ясненнями, які уточнюють перенесення вихідних. Готову картку дня передає головній редакторці на звірку формулювань і сигналізує практичним рубрикам, якщо нагода тягне окремий сценарій привітання чи столу. У готовому тексті він прямо позначає відсутність офіційного статусу, якщо день живе лише в мережевому обігу.

Читайте також

Написати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *