Сьогодні: Всесвітній день пошти і ще 2

Як годиться Кожна нагода – від задуму до святкового столу
Новини

Росія модернізує «Шахеди» і ракети для обходу РЕБ

Російські війська почали використовувати на ударних безпілотниках «Шахед» оновлені системи інерційної навігації для захисту від українських засобів радіоелектронної боротьби. Окрім цього, противник готує встановлення нових багатоелементних CRPA-антен і застосовує аналогічні рішення на крилатих ракетах «Бандероль» і «Дань-Т».

Про це повідомив експерт у галузі радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов у джерелі.

Значна частина реактивних безпілотників, що атакують Київ, здійснює політ за рахунок традиційної супутникової та інерційної навігації без онлайн-керування. Для мінімізації впливу радіоелектронного придушення противник кілька тижнів тому провів модернізацію інерційної навігаційної системи ударних дронів. Завдяки цьому ворожі безпілотники здатні продовжувати рух заданим маршрутом в умовах активних завад.

Нові антени та ракети без онлайн-керування

Вже протягом поточного місяця очікується поява на безпілотниках «Шахед» нових CRPA-антен. Вони мають замінити попередні версії й підвищити стійкість апаратів до завад, які створюють українські станції РЕБ.

  • попередні антени — 16-елементні;
  • очікувані антени — 20-елементні;
  • серійне виробництво 24-елементних антен російське підприємство ВНИИР Прогрес планує розпочати у 2027 році.

Поліпшення завадозахищеності безпілотників матиме тривалий характер.

Аналогічні підходи до вибору навігаційних систем противник застосовує не лише в безпілотній авіації, а й для крилатих ракет. Окупанти системно працюють над удосконаленням усіх наявних засобів ураження для підвищення їхньої ефективності.

Крилаті ракети «Бандероль» і «Дань-Т», на які ворог робить суттєву ставку, також позбавлені систем онлайн-керування. Вони покладаються виключно на поєднання супутникової та оновленої інерційної навігації. Саме тому засоби радіоелектронної боротьби залишаються одним із ключових інструментів протидії цим повітряним цілям.

Денис Рисюк

Веде державну, професійну та міжнародну лінійку дат: від офіційних неробочих днів до галузевих нагод і днів, закріплених резолюціями міжнародних організацій. Для кожного запису з'ясовує правову або інституційну підставу, точну офіційну назву й те, чи день має український статус, чи лише згадується у світовому календарі. Користується текстами указів, рішеннями відомств, документами ООН та профільних організацій, а також роз'ясненнями, які уточнюють перенесення вихідних. Готову картку дня передає головній редакторці на звірку формулювань і сигналізує практичним рубрикам, якщо нагода тягне окремий сценарій привітання чи столу. У готовому тексті він прямо позначає відсутність офіційного статусу, якщо день живе лише в мережевому обігу.

Читайте також

Написати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *