Як годиться

Кожна нагода – від задуму до святкового столу

Путін за трибуною з піднятими руками на тлі напису Pursuing Peace
Новини

Мир у 2026: політолог оцінив шанси на угоду

Дипломатичні візити американських посланців і нові розмови про врегулювання знову привернули увагу. Водночас варто з’ясувати, чи є підстави чекати завершення війни вже найближчим часом.

Політолог Артем Бронжуков розповів джерелу про шанси на дипломатичне врегулювання та реальний стан переговорного процесу. За його словами, швидкого прориву чекати не варто. Кремль не планує зупиняти агресію.

Чи можлива домовленість про мир у 2026 році

Приїзд спецпосланців до Києва та Москви викликав інформаційний резонанс. Позицію Росії він не змінив. Путін робить ставку на війну на виснаження і чергову зимову кампанію ударів по інфраструктурі.

Модель переговорів працює лише тоді, коли обидві сторони прагнуть домовитися. Росія наразі не виявляє інтересу до суб’єктного діалогу і продовжує терор.

«Зараз Росія намагається знищити великі українські склади для того, щоб поставити під загрозу продовольчу безпеку країни. Про це говорять багато людей. А далі – це ні для кого не секрет – росіяни перейдуть до ударів по енергетичній інфраструктурі», — наголосив Артем Бронжуков.

Оцінюючи шанси на мир у 2026 році, політолог зауважив: підписання повноцінного мирного договору між президентами зараз виглядає майже нереалістичним. Більш вірогідним є сценарій тривалого згасання конфлікту. Навіть цього не варто чекати в найближчій перспективі.

«Україні треба орієнтуватися на складну зиму, на те, що після зими, можливо, відкриється вікно можливостей. Але ніхто таких гарантій не дає, що за пів року чи рік все закінчиться», — підкреслив експерт.

Подальший перебіг подій, за словами політолога, залежатиме від економічної стійкості Європи, обсягів підтримки України та внутрішньополітичної ситуації у США.

LEAVE A RESPONSE

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Веде державну, професійну та міжнародну лінійку дат: від офіційних неробочих днів до галузевих нагод і днів, закріплених резолюціями міжнародних організацій. Для кожного запису з'ясовує правову або інституційну підставу, точну офіційну назву й те, чи день має український статус, чи лише згадується у світовому календарі. Користується текстами указів, рішеннями відомств, документами ООН та профільних організацій, а також роз'ясненнями, які уточнюють перенесення вихідних. Готову картку дня передає головній редакторці на звірку формулювань і сигналізує практичним рубрикам, якщо нагода тягне окремий сценарій привітання чи столу. У готовому тексті він прямо позначає відсутність офіційного статусу, якщо день живе лише в мережевому обігу.